600 освітян зібралися 2 липня на площі Конституції в Харкові, щоб разом задекларувати: українське вчительство – за школу як простір, безпечний для дитини. Освітянський флешмоб зафіксовано в Національній книзі рекордів України.

Люд-арт, як його називають організатори, відбувся на завершення першого дня Четвертої національної (не)конференції для шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2018. Тут протягом трьох днів, 2-4 липня, спільнота відповідального вчительства з усієї України та ще 11 країн світу діляться найкращими педагогічними практиками й освітніми методиками, обговорюють способи реформування української школи та шляхи саморозвитку вчительства.

Площу Конституції обрали для флешмобу не випадково: поруч із нею півроку тому відбулася автомобільна аварія, в якій загинуло шестеро людей. Безпека дорожнього руху – один із аспектів, до яких учителі й учительки прагнуть привернути увагу; але не єдиний. Організатори зазначають: хочуть закликати до безпеки учнівства як на мирних територіях, так і на прифронтових та тимчасово окупованих. Говорять – дитина має право на освіту й безпеку завжди, i, тим паче – в умовах війни.

Учителі й вчительки утворили  символічні фігури, кожна з яких позначає той чи інший аспект безпеки.

«Перша фігура – серце: воно означає любов, емоційний інтелект, психологічну безпеку, фізичне здоров’я. З цього все починається, – розповідає речниця EdCamp Ukraine Ірина Міньковська. – Є знак рівності, бо побудова суспільства, в якому всі мають рівні права і немає місця дискримінації, починається зі школи, і вчительство тут – ключові агенти змін. Є знак “50” у колі – це знак обмеження швидкості в містах. Ми хочемо привернути увагу до необхідності партнерства на дорогах: дотримання правил – зі сторони усіх учасників дорожнього руху, побудови безпечної інфраструктури – з боку держави та місцевих органів управління».

Партнерство – одна з ключових тез нинішньої (не)конференції EdCamp Ukraine.

«Одною з фігур флешмобу також стало сонце, промені якого символізують педагогіку партнерства, що народжується в Україні, – говорить натхненник руху EdCamp в Україні, радник Міністра освіти і науки Олександр Елькін. – Протягом трьох днів події ми багато говоримо про рівноправну й взаємоповажну співпрацю між учительством, родинами, самими учнями та органами управління освітою; про партнерське вирішення конфліктів і правильну фасилітацію; про успішні форми співпраці й взаємопідтримки, які існують у світі, та багато іншого».

До флешмобу долучилися Міністр освіти й науки України Лілія Гриневич, співзасновниця світового руху EdCamp, який об’єднує вже 32 країни, Хадлі Фергюсон, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, представник Фонду народонаселення ООН в Україні UNFPA Каспар Пік, радник шести міністрів освіти Ізраїлю Яаков Гехт та вся команда EdCamp Ukraine. А ще – експерти й експертки з освіти з різних країн світу, які приїхали поділитися досвідом зі своїми українськими колегами.

«Цей флешмоб порушує  питання безпеки в повному сенсі цього слова – безпеки фізичної і психологічної, безпечного розвитку дитини і вчительства. Взаємоповага, уважність, спільні базові цінності життя, рівності, щастя, здоров’я та розвитку є основами простору Нової української школи (НУШ), – зазначає Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. – Абревіатура НУШ – один із символів учительського флешмобу, адже EdCamp Ukraine став свого роду майданчиком для обговорення шкільної реформи, формування професійного середовища, яке здатне до саморегулювання й самоконтролю. Коли професійна спільнота стає цілісним та здоровим організмом, органам управління – Міністерству, департаментам, – залишаються лише  функції координації, консультацій та аналізу – на засадах рівності й партнерства».

Олена Масалітіна, програмний директор EdCamp Ukraine, розповідає: «У концепції Нової української школи кожна людина – цінність, кожна дитина – індивідуальність, а об’єднання індивідуальностей дає шалену синергію, колосальний поштовх до успіху.  Наш люд-арт – це символічна декларація прагнення до об’єднання, до спільних дій і спільного фокусу уваги – зокрема, до розбудови школи як простору, безпечного для всіх: для дітей, їхніх родин і самого учительства».

Олена пояснює, що рекорд – саме в тому, що на площі одночасно зібралися близько 600 вчителів і вчительок, котрі виступають за спільну ідею і готові працювати над її здійсненням. «А для нас, команди EdCamp Ukraine, внутрішнім рекордом є те, що нам вдалося за три роки надихнути  створення спільноти, яка сьогодні налічує вже понад 15 тисяч освітян», – говорить співорганізаторка (не)конференції та флешмобу.

Учасники й учасниці форуму також нагадують, що не можна забувати: в Україні йде війна. А війна – це завжди виклик для освіти. Є діти-вимушені переселенці – якість їхньої освіти та безпека розвитку можуть потерпати від вимушеної зміни середовища, ставлення в класі. Є діти військових, які зараз несуть службу, – ці діти знаходяться в ситуації стресу та нестачі батьківської турботи. Є діти на прифронтових територіях – дуже важко здобувати освіту під обстрілами. І, найскладніше, – є діти, які навчаються на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, – ми не знаємо, як і чому саме їх зараз навчають, які цінності закладають. Про всіх цих дітей ми маємо пам’ятати й робити все можливе для того, щоб забезпечити їм належну якість освіти та розвитку.

Джерело: прес – центр МОН України