На урядовому засіданні 21 лютого 2018 року затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року.

«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – зазначила Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки.

Робота над стандартом тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі з використанням кращих практик української школи.

У стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформативною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, мистецькою. Разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.

Визначено послідовність запровадження державних стандартів: за Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року, стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року».

Міністр освіти підкреслила, що ця реформа освіти якісно відрізняється від попередніх спроб реформування тим, що держава закладає реальні передумови змін.

Йдеться про масштабне підвищення кваліфікації вчителів, що передбачає навчання усіх педагогів, які братимуть перші класи з 1 вересня 2018 року.

Також вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту: передбачено 998,7 млн.грн. на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд 869 млн 812 тис. гривень.

«Усі гроші на матеріально-технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.

Необхідна передумова змін – підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Вперше за дуже великий проміжок часу було піднято заробітну плату вчителям на 2 розряди вгору тарифною сіткою. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.

«Однак наразі залишається багато зловживань навколо цієї теми. Деякі органи місцевого самоврядування занижують надбавки, а деякі навіть змушують йти вчителів у примусові відпустки. Зараз ми вивчаємо деталі цієї справи і вживатимемо відповідні заходи», – зазначила Лілія Гриневич. 

                                                             За матеріалами Урядового порталу